1 Вступ На сьогоднішній день не існує стандартів та вимог до реферативних ресурсів. Оцінки подібних баз даних можна реалізувати тільки через призму стандартів розроблених для програмного забезпечення. Можна виділити лише інтуїтивні та загальні критерії для порівняння сучасних реферативних баз даних. Серед таких критеріїв варто виділити такі: - предметна область, - повнота та достовірнісь інформації, - структурованість даних, - наявнсть посилань на повні тексти документів, - швидкість відображення першоджерел,
Наука є одним із важливіших чинників, що забезпечує розвиток світу. На сьогодні інформаційні технології є основним інструментом в кожному аспекті існування людини, науки і її проегресу зокрема. Інформаційні технології – є вагомим інструментом наукової взаємодії: це не тільки прискорення обміну інформації, а й вдосконалення процедур її пошуку та отримання.
В той же час одним із наріжних каменів інтернаціоналізаційного процесу в науковій сфері є обмеження наукової діяльності рамками окремих осередків, спільнот і держав.
Необхідно розглянути причини та шляхи вирішення проблем видимості накових досягнень у світовому науковому просторі.
Кожна країна впроваджує власні схеми фінансування і відповідно висуває відповідні вимоги до проведення, реалізації, популяризації та впровадження наукових досліджень.
Одна із найбільш розповсюджених схем – часткова підтримка лабораторій, колективів вчених та окремих проектів із залишковою грантовою підримокю проектів.
На сьогоднішній день існує низка як національних так і глобальних грантових программ – одноосібні гранти, гранти для колективів та міжнародних колаборацій. Серед вимог, що висуваються до вченого, колективу та організації, що бере участь у проекті або у формуванні колаборації – певна кількість опублікованих наукових праць належної якості – публікація у видання що індексується провідними наукометричними базами даних із відповідними показниками цитованості.
З огляду на це і на стрімкий розвиток глобальних мереж і інформаційних систем в межах них достатньо розповсюдженими є наукометрині та реферативні бази даних, репозиторії наукових праць та препринтів, системи індетифікації науковців та соціальні мережі для науковців. Для реалізації задач інтернаціоналізації науки тієї чи іншої країни важливим є видимість досягнень світовій науковій спільноті, що можливо реалізувати за рахунок популяризації власних досягнень за рахунок участі у інформаційних наукових ресурсах глобальних мереж.
Мета роботи – опрацювати масив інснуючих інформаційних наукових ресурсів для пошуку, поширення та обміну науковою інформацією, пошуку партнерів для формування наукових колаборацій, публікації результатів та визначення наукометричних показників. Аналіз систем дозволить визначити переваги та недоліки з огляду на ергономічність ресурсів, а також розширення можливостей для формування додаткових даних та створення передумов для вдосконалення проаналізованих інформаційних ресурсів. Також окремий акцент в роботі буде зроблено на участь українських вчених у вищезазначених системах.
2 Порівняльний аналіз наукових ресурсів - зручність інтерфейсу (функцій пошуку зокрема), - наявність наукометричних показників, - можливість реєстрації у системі з отриманням додаткових переваг, - можливості створення власного профілю з додатковими функціями, - управління приватністю наданої інформації, - інше [1].
На сьогоднішній день було достатньо докладно висвітлено у публікаціях досілдників порівняльний
аналіз провідних світових наукометричних ресурсів Web of science, Scopus та Google Scholar [
В даній роботі на прикладі відкритих ресурсів буде проілюстровано порядок порівняння систем та висновки в рамках проведеного аналізу.
Для провадження грунтовного аналізу і формування поступових результатів із подальшим їх опрацюванням було виокремлено низку ресурсів, що користуються попитом і можуть виступати допоміжними інфтрументами в роботі науковців при формуванні стратегій не тільки власних досілджень, а й стратегій побудови власної кар'єри дослідника.
В Таблиці 1 наведено перелік та короткий опис ресурсів – наукометричних баз даних, реферативних баз даних, баз даних накових видань окремих галузей, бази даних повних текстів наукових статей, систем ідентифікації науковців, архів препринтів.
Scopus
Таблиця 1. Коротка характеристика інформаційних ресурсів Найменування наукометричної бази даних Коротка відомість про наукометричну базу даних Реферативна база даних і наукометрична платформа, що була створена в 2004 р.
Присутня можливість створення профілю науковця і організації. Scopus не містить, але надає посилання на повні тексти документів, або на умови доступу до текстів. Доступ до бази даних є передплачуваним.
Science Direct – ресурс відкритого доступу на базі Scopus, що дозволяє проводити пошук публікацій за кількома параметрами.
Реферативна наукометрична база компанії ThomsonReuters. Наукометричний аппарат платформи забезпечує відстеження показників цитованості публікацій з ретроспективою до 1900 р. Одним з ключових концептів наукометричного апарату платформи є імпакт-фактор (індекс впливовості) наукового видання.
Профіль актора може бути створений в безкоштовному ресурсі
Thomson Reuters – Researchers ID, що корелюється з ORCH ID.
ebsco.com
IndexCopernicus (IC) наукометрична база даних, створена в 1999 році в Польщі. База даних має кілька інструментів оцінки продуктивності, які дозволяють відслідковувати вплив наукових робіт і публікацій, окремих вчених або науково-дослідних установ. Система дозволяє архівувати і багатовимірно аналізувати досягнення вчених від імені установи, забезпечує доступ до зовнішніх баз даних і додаткових інструментів для наукової співпраці.На додаток до продуктивності, індекс Копернікус також пропонує традиційне реферування та індексування наукових публікацій.
Одна з найбільш авторитетних реферативних баз даних по математиці, підтримувана Американським математичним суспільством (AMS). Індексується більше 1800 математичних журналів, крім того є записи на 85000 монографій і 300000 доповідей з наукових конференцій. Всього більше 3 млн. записів, 2,2 млн. з них забезпечені рефератом/рецензією. Охоплення - з початку 1900 рр. по теперішній час. (Доступ обмежений, за передплатою).
EBSCO host - служба, що надає доступ до баз даних англомовних періодичних видань. Частина статей в базах представлена у вигляді повних текстів, частина - тільки у вигляді анотацій. У EBSCO включені як найсвіжіші номери журналів, так і архів - для деяких видань аж до 1950-х років.
EBSCO host підключає користувача до кількох баз даних різної тематики. Найбільш корисними є бази даних Academic Search Premier, Buisness Source Premier і Master FILEP remier - ті, в яких представлені журнали з економіки, менеджменту, соціології, політології, права та інші.
Wilson Humanities Abstracts Коротка відомість про наукометричну базу даних База даних наукових журналів. Тематика універсальна. Більш 3600 найменувань, включаючи повні тексти з більш ніж 2700 журналів, відрецензованих науковою громадськістю. Хронологічний обхват з 1975 року по теперішній час. База даних щодня оновлюється.
База даних по бізнесу та економіці, включаючи, фінанси, менеджмент, бухгалтерський облік, міжнародний бізнес та ін. повні тексти. Більш 2800 наукових журналів, включаючи більше 900 видань, відрецензованих науковою громадськістю, та реферати з 3350 журналів. Містить більш ніж 5000 описів найбільших світових компаній, а також економічні звіти країн світу. Щодня оновлюється.
База даних універсального змісту, що забезпечує доступ до бібліографічних посиланнях, рефератів і повних текстів на публікації з наукових та науково-популярних журналів, починаючи з 1975году по теперішній час. Включає також повні тексти книг (164 найменування), переважно довідників, близько 100 000 біографій, офіційні документи, колекцію фотографій, карт, прапорів. Щодня оновлюється.
Пропонує множину ділових і наукових журналів, є ідеальним ресурсом для тих, хто хоче провести дослідження або знайти інформацію в будь-якій області бізнесу. Облік; Придбання і злиття; Реклама; Банківська справа; Будівництво і Конструювання; Хімічна та фармацевтична промисловість; комунікації; Комп'ютери; косметична промисловість; Економіка; електроніка; індустрія розваг; фінанси; фінансові послуги; постанови Уряду; Охорона здоров'я; Гостинність і туризм; людські ресурси; трудові відносини; Страхування; Міжнародний бізнес; інвестиції; управління; маркетинг; ЗМІ; Охорона праці та безпека; Нафта і Газ; Паперова та целюлозно-паперова промисловість; комунальні підприємства; Видавництво; Купівля; Нерухомість; Роздрібна торгівля; малий бізнес; оподаткування; технологія; транспорт.
Ця база даних містить більше одного мільйона записів, з цитатами і тезами з 1886 року.
Ринки капіталу; країнознавство; економетрія; економічне прогнозування; економіка природокористування; постанови Уряду; економіка праці; теорія грошей; економіка міста.
Повнотекстова база даних регіональних новин в області бізнесу, забезпечує доступ до публікацій з 75 журналів з бізнесу, газетам, телеграфним повідомленнями з усіх регіонів США. Щодня оновлюється.
База даних надає вичерпну індексацію, що охоплює широкий спектр міждисциплінарних галузей на основі широкого масиву в науково-технічних журналах. Акустика; Повітроплавання; Прикладна математика; Атмосферні науки; Хімічне машинобудування; Цивільне будівництво; Зв'язок та інформаційні технології; Інженерні та біомедичні матеріали; Енергетичні ресурси та наукові-дослідження; Моделювання експлуатаційних умов; Геологія; Промислове проектування; Морські технології; Машинобудування; Металургія; Гірниче машинобудування; Нейронні мережі; Ядерна техніка; Океанографія; Оптичні і нейронні обчислення; Фізика; Робототехніка; Космічна Наука; Транспорт; Поводження з Відходами.
База даних освітлює найостанніші концепції, теорії та методи щодо прикладного і теоретичного аспектів соціальних наук.
Ця база даних містить реферати та бібліографічні індексації найвідоміших наукових джерел у галузей гуманітарних наук.
OrchID Коротка відомість про наукометричну базу даних Сайт показника рівня цитованості наукових журналів більше 230 країн світу на базі інформаційної системи Scopus (Elsevier BV).
Можливий пошук за багатьма параметрами, отримання різних варіантів візуалізації результатів.
Вільно доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Google Scholar включає статті, що опубліковані в журналах, зберігаються в репозиторіях або знаходяться на сайтах наукових колективів чи окремих вчених.
Передбачає можливість створення та управління власним профілем наковця чи організації.
Національна інформаційно-аналітична система, безкоштовний загальнодоступний інструмент вимірювання та аналізу публікаційної активності вчених і організацій. У базу також включені доповіді на конференціях, монографії, навчальні посібники, дисертації. База містить відомості про вихідні дані, авторів публікацій, місцях їх роботи, ключові слова і предметні рубрики, а також анотації та пристатейні списки літератури. Хронологічне охоплення - з 2005 р. Загальний обсяг публікацій, що надходять у РІНЦ щорічно, складає більш 280 000 статей. Крім того, понад 2500 журналів представлені повними текстами, у тому числі 1400 журналів - у відкритому доступі.
Метою є збір, систематизація, публікація та розповсюдження бібліографічних даних та рефератів книг і статей, що присвяченні всім розділам математики та її прикладне застосування в інформатиці, механіці і фізиці.
Реферуються більше 2300 журналів і періодичних видань різних країн, щорічно публікується близько 80000 анотацій і рецензій, написаних більш ніж 5000 вченими. Більшість рефератів публікується англійською мовою, деякі - французькою чи німецькою.
Ведуча англомовна реферативна науково-технічна база даних. Ресурс створюється Лондонським Інститутом інженерів з електротехніки (The Institution of Electrical Engineers, IEE) і містить в даний час більше 8 млн. записів: реферати публікацій з більш 3500 наукових журналів з фізики, електроніці, інформатиці, комп'ютерних технологій і технічних наук, майже 2 тис. матеріалів наукових конференцій. У базу включаються також описи книг , технічних звітів і дисертацій. Поповнення становить близько 400 000 записів щорічно.
Хронологічний обхват: з 1969р. по теперішній час.
База даних INSPEC відповідає друкованим виданням IEE: ScienceAbstractsseries, PhysicsAbstracts, Electrical&ElectronicsAbstracts,Computer&ControlAbstracts.
База даних з проблем освіти. Надає доступ до повних текстів більш ніж 2200 збірників статей з проблем освіти, а також містить реферати та описи статей із понад 1000 наукових журналів з освітньої тематики. Створена міністерством освіти США та відділом досліджень і розвитку в галузі освіти.
Соціальна мережа для науковців.
Передбачає реєстрацію, створення власного профілю. Надає можливості переглядати профілі інших вчених відповідно до налаштувань приватності. Відстежувати публікаційну активність та цитування.
Реферативна база даних медико-біологічного спрямування. Запроваджена Національною медичною бібліотекою США. Містить посилання на повні тексти публікацій відповідного напрямку.
Система ідентифікації дослідника. Передбачає створення власного профілю із зазначенням короткого резюме: освіта, місце роботи, перелік публікацій та інших наукових досягнень. Дозволяє за умов налаштувань приватності переглядати профілі інших учасників. Найменування наукометричної бази даних ResercherID
Коротка відомість про наукометричну базу даних Система ідентфікації досілдника. Передбачає створення власного профілю із можливістю налаштувань автоматичного додавання власних публікацій, що індексуються наукометричною базую даних WebOfScience. Інтегрується із профілями у системі OrchID
Електронний архів препринтів наукових публікацій з фізики, комп’ютерних наук, біології, статистики, фінансів. Містить повні тексти документів.
Перше в світі міждисциплінарне видання відкритого доступу.
Містить повні тексти документів.
На прикладі порівняльного аналізу двох відкритих ресурсів було продемонстровано окремі етапи реалізації глобальної роботи з оцінки систем та в подальшому формуванню пропозицій щодо вимог, які можуть бути висунуті до подібних систем.
До розгляду було взято системи, що є доступними в глобальній мережі і не передбачають передплати: Google Scholar Citations (Google) та Science Direct (Elsevier). Для систем було застосовано однакові теги для пошуку. З огляду на застосування тегів, було визначено спільне у представленні інформації наукометричними системами і в той же час зауважити обмеження у доступі інформації.
Порівняння проводилося за 5-ма наочними критеріями, обробка яких надасть можливість для визначення недоліків і шляхів побудови алгоритмів для оптимізації роботи систем: доступність для користувача (потреба в реєстрації), спосіб організації пошуку вихідної інформації, представлення інформації, сортування результатів пошуку та можливості щодо зміни порядку сортування даних, можливості уточнення пошук.
Результати порівняльного аналізу, що є необхідними для формування унікального алгоритму, що на даному етапі дисертаційного дослідження може бути реалізований та застосований для кількох систем, зокрема Google Scholar та Science Direct, відображено у таблиці 2.
Таблиця 2. Порівняльний аналіз структурних елементів наукометричних систем мсНеитасрутикечомн–аа кДоонрвдсіиаслтчстуятаьпу–– інПфооцшріїмука– Прінедфсотрамвлаценіїня Своарнтнуя– уМтпоовочшожнсуелткниіун–я
Direct Не В один - Назва публікації, обов’яз– рядок монографії, що кова містить тег пошуку реєстрації - Назва видання та в системі реквізити номеру - Автори - Випадаюче меню для абстракту та основних здобутків Не Можли– - Назва публікації, обов’яз– вість монографії, що кова зазначен– містить тег пошуку реєстрації ня кількох - Автори та реквізити в системі параметрі видання в пошуку - Випадковий текст абстракту - Кількість цитувань, пов’язані публікації, текст для посилання, способи відображення/зазна– чення публікації в системі - Посилання на доступ до публікації 3 Висновки Довільне - Рік - Часовий проміжок - Дата - Релевант– ність За датою - Рік публікації, - Назва від нових видання - Тема - Видання (журнал, моногра– фія, довідкові матеріали) 1. Проведено порівняльний аналіз наукових інформаційних ресурсів, які є доступними для користування в Україні, серед безлічі ресурсів для більш детального аналізу обрано безоплатні Google Scholar та ScienceDirect.
2. Відповідно до отриманих даних можна зауважити, що системи є подібні у доступі до інформації, жодна не передбачає створення власного профілю користувача для доступу до інформації, доступ є необмежений, порівняно із зареєстрованими у системах користувачами. І в той же час кожен зареєстрований користувач отримує додаткові пріоритети у вигляді можливості збереження отриманої і скорегованої в результаті пошукових операцій інформації. 3. Пошук інформації в системі Google Scholar є спрощеним, і в той же час сервіси Science Direct пропонує користувачеві одразу кілька параметрів для здійснення пошуку.
4. Представлення інформації згідно пошуку є подібним і в той же час доступ до інформації про абстракт та основні результати в системі Science Direct є доступними зі сторінки результатів пошуку і не вимагають додаткових кроків.
5. Сортування публікацій у системі Science Direct є досконалішим, що дозволить уникнути певних етапів алгоритму при реалізації методології розширення можливостей систем.
6. Можливості уточнення пошуку за тегом є реалізованими більш орієнтованими на користувача і дозволяють за рахунок чітких уточнень швидше отримати інформацію для реалізації запланованих надбудов.
Література
Abstract
Paper represents comparative analysis of scientific information resources that are available in Ukraine. Google Scholar and ScienceDirect resources were chosen for more detailed analysis because they are free. The systems are similar in information access simplicity.
Both of systems do not presume obligatory registration for users and the access to them is unlimited.
At the same time, every registered user gets additional priorities for storing of obtained and adjusted information after search operations. The process of information search in the Google Scholar system is simplified, and at the same time Science Direct services offer the users multiple options for search. Representation of received after the search data is also similar but in case of ScienceDirect access to the abstracts and bibliographic information is available right from the searching pages. Papers are sorting in ScienceDirect better too, it can allow avoiding some stages of the algorithm for methodology implementation of systems functions widening. Possibilities for the search refining by tag is more focused on the user and by allowing clarification quickly gets information for superstructure realizing.
Keywords: scientific information resources, information search, Google Scholar, ScienceDirect.